Все наше життя — це спроба робити перші кроки…
Перші кроки в дитинстві… цікаві, допитливі, як захоплююча гра.
Перші падіння, перші сльози і щасливий сміх, коли вдається стояти більш менш рівно.
Потім садочок, школа, доросле життя. Нібито і стояти на ногах вже повинні міцніше, впевненіше, але чомусь не виходить, а падати ще болісніше…
Але кроки робити треба…
Наступний перший крок я зробив в біль, нестандартно і неочікувано, але саме це змінило життя назавжди, створило новий тунель реальності і дало енергію для нового життя, від якого досі голова обертом… цей крок, не вирішив всіх питань і не позбавив мене від уроків. Але цей крок точно дав нове бачення, нові усвідомлення і нові надії.
Дивний крок на місці, без руху, сповнений внутрішнього болю, але життя в гарному сенсі пришвидшилось в десятки, в сотні разів. Нові їдеї, знайомства, можливості і здійснені мрії, Боже, нарешті я знаю, як мріяти і матеріалізувати свої мрії 🙏🏻✨
Я більше не падаю, хитається тільки світ навколо, але це лише декорації. Головне, що я не падаю. Стою впевнено, бо нарешті зробив першій в житті крок вірним. Крок в напрямку душі, в напрямку любові…
Раджу тобі, світла душа, зробити і тобі той самий крок. Що тобі допоможе? Хтозна!? Можливо цвяхи, можливо молитва, можливо ще одна проблема… Проблеми допомагають найшвидше, а ось втриматись від падіння все ж таки допоможе власний рух, власне духовне зростання, власні усвідомлення.
А іноді, допомагає звичайне спілкування в колі людей, які вже зробили той самий крок… Скільки ти ще будеш чекати? Нікому окрім тебе невідомо, але пам’ятай, ти не один. І як виникне питання, а як жити далі, то шукай тих, хто вже зробив найважливіший перший крок 🌀
Dima Sadhu